Home

Advertisement

індустрія Бачки

  • Nov. 10th, 2009 at 12:13 AM
Виявляється наші давні емігранти у сербській Бачці інтенсивно вирощували ганжу...

"У 70-80 роках ХІХ століття у Бачці 200 тисяч (!) людей займалися вирощуванням і переробкою конопель, з яких ткалося добірне полотно(sic!!!). Не дивно, що саме тут встановлювалася світова ціна на коноплі(!!!) і працював спеціалізований базар з її продажу(!!!). Пізніше, в 1907 році в Оджаку запрацювала фабрика з переробки  конопель..."

Ну і картель же був однако.

оПівнічне

  • Nov. 10th, 2010 at 11:57 PM
Познайомився нарешті з Кубом!Гарно походили по сутінкових прибережних зонах з Танею.Трішки попив малинового від Андрієм за що йому дякую.Іншим разом сходимо в церкву.Загалом, нормальний день був.Вчора було дуже багато споминів.Чому людина так піддається споминам і ностальгії, ніби ловить радіосигнали!Гарно, що маю халявний вай-фай з мережі Sinope.

Nov. 10th, 2009

  • 11:25 PM
погано, по-собачому
мінімум корисних рухів, мінімум думок, все через силу.
треба якось себе збадьорити по-хорошому.

і шоб пост був не зовсім сумним - один з найулюбленіших кліпів

Nov. 10th, 2009

  • 11:30 PM
Із запізненням, але все ж

Русский праздник потому что

Добрий репортаж із дивними переходами в коротке інтерв'ю. Хоча, можливо, в країні, в столиці якої в один день "національної єдності" можуть відбутись 3 націоналістичних (з переходом у нацистські) марші, тільки так і можна?
Про те, як можна у нас і хто і що писав про 14 жовтня... помовчу, знявши скорбно капелюха.

еще о свободе

  • Nov. 10th, 2009 at 10:40 PM
годовщина падения берлинской стены в городе К.:
http://alinkaalinka.livejournal.com/60756.html#cutid1

меня озадачил вживую только один вопрос из этого списка, - вот этот:


подробнее, - вот: http://life.pravda.com.ua/columns/4af95d9082860/

и, синхронно, http://samozahist.org.ua/?p=18523#more-18523

(вівторок) фотгє

  • Nov. 10th, 2009 at 8:39 PM
Привіт!))
Обіцяла виставити фотки з дня, коли ми бухали в гастраномє +) В тому самому, де, як сказали деякі люди, бухав Стус, в шо я слабко вірю. Ібо гастраном цей я знаю давно і давно там промишляю. Те, що там алкоголіки і спілка письменників тусує, то ясно, но шоб Стус...
Але била-нє-била =)))

Фотгє )
Вот, а фоткамі пізніше вирішили ми висунути Паляжаку на президанта країни. Ну от довисувалися до того, що змерзли, як скоти, і поїхали водкою отогрєвацца +) Власне фотгі от А до Я +)
Фотгє )

Стіна в голові

  • Nov. 10th, 2009 at 10:15 PM
Це тільки мені видається, що це - неймовірна (графоманська) маячня, а не мистецький проект? Щось я в тіхом шокє...

ворк

  • Nov. 10th, 2009 at 10:13 PM
сьодні був перший день семінару по МСФО...
чесно кажучи, не думала, що скажу це, але - у нас в універі дуже незле викладали аудит :)
а за відсутності національних стандартів власне аудиту використовували міжнародні (МСФО)

сьодні всьо у голівці почало просто якось систематизовано влягатись і пригадуватись...
ну а коли почалась більша деталізація, мозок ужо був підготований :)
сподобалось...

З.І. вкотре переконуюсь, що коли просто, мені нецікаво... у всьому...

UA TOP Bloggers

Название: Подними красный фонарь

Оригинальное название: Raise the Red Lantern

Год выпуска: 1991

Режиссер: Чжан Имоу

В ролях: Гонг Ли, Кайфэй Хе, Цуйфэнь Као, Цзину Ма, Ци Чжао

 

 

Чжан Имоу - режиссер известный нашему зрителю в первую очередь по картинам «Воин», «Дом летающих кинжалов» и «Проклятие золотого цветка». Однако до перехода к такому масштабному эпическому кино он снимал более камерные картины. Успех и прорыв в европейский кинематограф свершились именно картиной «Подними красный фонарь». Хотя еще в 1988 году он стал известен фестивальной публике благодаря «Красному Гаоляну». Но интерес и взрыв 5-й азиатской волны пришлись именно на «Подними красный фонарь», по-новому открывший кинематограф Азии. В «Энциклопедии Мирового Кино» эта картина входит в список 100 лучших фильмов, но, несмотря на это, фильм не слишком известен широкой публике, в отличие от работы Чэнь Кайгэ «Прощай моя наложница» у которого Имоу долгое время работал оператором. Визуальное мастерство у Имоу и правда почти совершенно – не даром он пришел к режиссерской профессии через изображение. «Подними красный фонарь» - это безупречный язык кино и настоящая жизнь изображения. Уникально и то, что создателю удается совместить глубокий подтекст и захватывающую историю.

 

 

ЗАЖЕЧЬ... )
і, коли потяг штовхне вокзал і замалює повільно всі його останні прикмети, -
обриси башти, скло коридорів очікувань, рівні слова прощання, віри або надії,
стриманості, нарешті, і все замалює білим, зсипле тобі в повіки, волосся, вії
сіро-зелені сни, інші слова іншими мовами, кращі міста, кращі за ці портрети
дійсності, - не зважаючи ні на що, крізь помірний ритм прописного "я їду звідси",
"я врешті їду, і я ніколи не повернуся сюди, тому що у битвах зворотніх шляхів немає,
знаєш, Г-споди, мені нічого не слід просити, але, - нагодуй нарешті усю цю зграю,
дай їм усе, чого їм бракує, заради чого вони їдять один одного, ніби зненависть містить
все, чого їм не вистачає у краєвидах, в книгах, в усьому іншому, що на мене чекає
далі від цих кордонів, котрі Ти називав і беріг стільки століть, певне, невипадково.
Дай їм усе, чого вони хочуть, мені натомість нічого не треба, тому що я маю слово,
котре єдине може розрадити всю цю глибоку ніч, весь цей глибокий сон дивного краю,
де, розчепивши крила, білі птахи б'ються у небі, падаючи без радостей, без сподівань
вниз, тут засинаючи, - біля скляного тіла страшних коридорів їх очікувань, снів, бажань".

Nov. 10th, 2009

  • 9:22 PM
Хороші мої, а скажіть, чого вам зараз хочеться?
Бо от мені зараз найбільше хочеться, щоб працювала моя бібліотека і щоб квартири у Львові коштували разів бодай у 10 дешевше. Тільки я цьому нічим не зараджу, і через то якось не конче комфортно.
26 листопада відбудеться вечір пам'яті Юрія Литвина і організатори зв'язалися зі мною й запропонували спробувати написати пісню на один з його віршів на вибір. Я не зміг. Коли читав його нову щойно видану книгу, зрозумів - не напишу, бо таких емоцій у мене в житті не було. Натомість написався вірш про покоління не скільки Литвина, Стуса й Тихого, сітільки наше - те, яке після них ще підлiтками пішло не в підпілля, а прямо на майдани.
Читати вірш )

Мамаєва слобода

  • Nov. 10th, 2009 at 9:08 PM
Я вже давно побачила цей скансен у [info]katrulyska і все збиралася туди сходити, подивитися. Ну, мої друзі знають, що під „сходити, подивитися” я маю на увазі „і нафотографувати досхочу”. І от днями я заходжу на офіційний сайт і моя щелепа з гуркотом падає на підлогу: Умови фотозйомки: користування любительськими фотоапаратами - 5 гривень, зйомка професійною технікою (зокрема, дзеркальними фотоапаратами) - 200 гривень.
За що?!!! Чому я маю платити такі дикі гроші лише через те, що маю нормальну камеру, а не мильницю? Якби йшлося про унікальність архітектури, авторський дизайн, неповторність і бла-бла, зйомка була б заборонена взагалі. Я геть не розумію логіки. Але тепер точно не піду, бо не познімати для мене, то зіпсувати всю забаву, а за такі гроші – вибачайте, познімаю деінде. І цікаво, чим вони вимірюють професійність техніки? Скажімо, мій кенон 350Д – найпростіший у своїй лінійці, але дзеркалка. І те, що я на нього начепила інший об’єктив, не робить його більш технічним чи професійним. Або у мого колеги є дуже солідний апарат, але він не дзеркальний. І яким чином вирахували таку різницю мені теж незрозуміло. І це таким чином вони хочуть привабити більше відвідувачів? Коротше кажучи, я засмучена.

Nov. 10th, 2009

  • 9:05 PM
Кому цікаво, у мене в торбині є сонячне сяйво. А ще любов. Так багато любові, що мене ось-ось розірве.  
Ще три дні. Ще три дні.
слухаю the beatles.

Tags:

Profile

LA
[info]dnistrovyj
Анатолій Дністровий

Latest Month

November 2009
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Powered by LiveJournal.com
Designed by Tiffany Chow