Великої сили волі був чоловік. Маючи, в принципі, все, він все ж таки відмовився заради літератури від багатьох благ (на які багато хто міг би себе і свій талант розтринькати) - і... до останнього подиху  залишився митцем.
Сьогодні  модно опускати авторів  за їхні ті чи інші  творчі та життєві огріхи - в естетиці, письмі, ідеях, темах, вчинках. Але Загребельний для мене завжди був і є титаном, а головне - чесною дитиною свого часу.

Трошки поморалізую: питання не в тому, як написано на одній моїй футболці, бути чи не бути модним, а в тому, щоб бути зі своїм часом. Загребельний цей простий і водночас дуже складний іспит пройшов блискуче.

Уклін!

Вічна пам"ять!