Ввечері балакали з донькою про підручники. Марта-Марія каже, що їй не всі підручники подобаються, переважно з іноземних мов.
- Тату, а тобі які підручники подобаються.
- Лише один - "Молот відьм".
Вона, здивована, просить, щоб показав. Дістаю з полиці "Молот відьм" і розповідаю про цей підручник і як ним правильно користуватися, а потім знання застосовувати на практиці.
І поки я, натхненний та окрилений, оповідаю малій, як колись вірно слід було вишукувати, допитувати та смажити відьм, як варто було відповідально підходити до процедури очищення болем... словом, захопившись, я не помітив, як моє маля заховалося за диван і злякано там тремтіло, шепочучи "оооооооооой..."

Телефоную доці, яка відпочиває зараз у Бережанах. Вона захполено каже, що впіймала крота, він такий пухнастий, ніби хом"ячок, сліпенький, бідненький, має лапки, ніби невеликі лопатки, з сімома пальчиками. На радощах мала запхала крота в банку і побігла на роботу до бабусі - в банк. Випадково зустрілася з секретаркою, і та тьота їй каже, ти краще понести крота на базар, продай за 10 грн., і матимеш купу цукерок і морозиво. Марта-Марія втішилася такій пропозиції, але відразу засмутилася, а раптом люди попадуться погані. Вона віднесла крота туди, де впіймала.